А | Б | В | Г | Д | Е | Ж | З | И | К | Л | М | Н | О | П | Р | С | Т | У | Ф | Х | Ц | Ч | Ш | Щ | Э | Ю | Я | # | библиография |
Ирина МАЗУРЕНКО — поэтесса. Родилась в 1960 году. Окончила Днепропетровский государственный университет. Работает научным сотрудником музея Литературное Приднепровье. Автор книги стихов "Напівтони" (2000), "Те, що створюε відчуття" (2005). Стихи также публиковались в альманахе своевременной литературы "СТЫХ" (г. Днепропетровск).
Стихотворения были опубликованы в журнале "Дети Ра" № 10 (24), 2006 г.
ЗАСКНіЛО СЕРЦЕ
* * *
Отерпла від задухи ніч
Жаріла скиба гарбузова Над гетто трупоїдів-хмарочосів Що душі розпорошували денно Заскніло серце Темрява забилася у груди На тоскне сяйво ліхтаря Кажан впурхнув * * *
А. Соколенко
Скреготіння
Ампутація Ампутовано Мільярд звивин У мізках двоногих Голови Кінцівки котяться Катам Під закаблуки Скорботно Скорбота З плакату грайливо Тут за безцінь обрізаються душі На мотузку з савану Спустився Бог Пустеля Помин На асфальті Птах Із виплаканими очима Несила йому * * *
Миршаве
Без'язике місто З імперського обличчя Дупа Обліплене брехнею Гадючої мімікрії Недоїдками жебраєш Тебе випереджає Тваринний жах Раба Ти Антитеза Раю Ти Антипод Життя Ти Мрець Ти Каїн * * *
О. Нем'ятому
Тепер
Голова червона Окремо від тіла Тамплієре Боляче Дивно Акацій Іржаві Крицеві цвяхи Голки Під нігті Чорній землі * * *
В. Пiдмогильному
Хіба заборонено
В ночі Чи сніг ішов тоді Слухати В центрі Провінційного міста Нудотно-солодке караоке Про якусь-то Жанну На запльованому насінням Жуйкою Суржиком Немовби більма Малясовому майдані З атавістично-рудиментними Рундуками Що підперезані Хвостами пацюків І запиваючи лютневу тугу Сповідальною горілкою Чи сніг ішов тоді Промовляти "Очевидно є люди, що можуть згадувати своє життя як суцільну смугу радощів…" Те, що створюε відчуття
Осінній плач над ними
Ще напівживими В цитриновій прозорості Долоней листя Горіховому дрожу за вікном У скімленні стурбованих синиць Крижинках невагомих павутинок І тіні світло-сірі В проваллях карооких І скло між всесвітом І одинаками І пошерх смерті в мент Привабливіший ніж життя Сон 1
Вельмиповільний "цок"
Цвяшків — секунд Все більше Ллється білого Поміж штрихами На спорожнілому папері Мрець — дзиґар Обличчя маревом Зі стелі Засліпнучи біжу З високої гори Сніг ссе Немов в багнюку Ноги Сітка поту Страхіття блякле Крок невірний Урвище Внизу весна Серед людей і згуків Опудало твоє З синявого зимового пальта Пологи нетерпця Задушливо — хижачим Сургучем Мук виверження Почепили Чекай * * *
Зреклася
Глибині колодязя Що сховом був від себе Та від марнолюбства Просякнута Твоїм дощем Краплинно-золотавим Струмінням місяця В хиткому суголоссі тиші Під білокрилою косинкою Пішла собі * * *
Сонячний човен
Оповитий Прохолодною мушлею мого тіла Висне в отруті Медового сновидіння Обрієм Спекотного степу Танучого В невагомій блакиті Крилець метелика Дзенівської флейти * * *
Хрести
Хрестом Хрести Порфіра крапель Горобини Супокій Коливання світла З вітрил солом'яної верби Лискучої ворони Антисвіт І каяття * * *
Мовчалезносмутне золотіння
Філіжанки Чорної В куряві уламків сновидінь Гіркуватих чаїн Вуст твоїх їй бракує |